Поява тварини в будинку – це дуже хвилююча подія для всіх членів сім’ї.
Багато хто думає, що пухнасте диво, яке всі чекали і про яке так довго мріяли, як тільки опиниться в новому будинку, відразу ж буде веселитися, грати, поводитися як ні в чому не бувало і з перших миттєвостей приноситиме тільки радісні емоції і дарувати своє віддане кохання. Адже, власне, саме для цього і заводять домашніх улюбленців. Але очікування не завжди збігаються із дійсністю. І щоб одразу ж не настало розчарування, потрібно знати, що для тваринного зміна обстановки та переїзд у новий незнайомий будинок – це завжди стрес. Власник повинен розуміти, що період адаптації неминучий і його доведеться переживати разом із новим членом сім’ї. Наскільки швидко та безболісно пройде адаптація вихованця багато в чому залежить саме від господаря. І не має значення, маленьке це кошеня або доросла тварина. У будь-якому випадку потрібно ласка, терпіння, і звичайно ж необхідно підготуватися до появи в будинку нового члена сім’ї.
Кошеня може переїжджати до нового будинку не раніше тримісячного віку, коли пройде дегельмінтизацію та буде повністю вакциноване. Іноді розплідники пропонують підлітків (1-1.5 року) або тих, хто закінчив племінну кар’єру і виведених із розведення дорослих тварин. Всі вони мають відмінну фізичну форму, хороші породні дані, здорові та щеплені.
Що потрібно знати новому власнику
1) В першу чергу потрібно дізнатися у заводчика, яким лотком звик користуватися кошеня (з наповнювачем або без, і якщо з наповнювачем, то яким саме).
У нашому розпліднику всі кошенята привчені до лотка з гратами (без наповнювача) з тієї причини, що одні власники хочуть використовувати наповнювач, інші категорично проти будь-якого наповнювача, а хтось взагалі планує привчити свого вихованця користуватися унітазом (для цього є спеціальні пристрої ). Оскільки перевчити кошеня ходити на наповнювач набагато простіше, ніж навпаки, ми вирішили використовувати лотки з гратами.
2) Дуже важливо запастися хоча б спочатку звичним для кошеня кормом. Навіть якщо надалі ви плануєте годувати свого вихованця якось інакше, все одно спочатку йому потрібно пропонувати саме той корм, до якого він звик (це зменшить стрес від переїзду і нової обстановки)
Для води, сухого та вологого корму потрібні миски. Бажано не пластикові, а керамічні чи металеві. Воду потрібно не доливати до наявної, а щодня мити миску і наливати свіжу кип’ячену або фільтровану. Сухий корм може бути в невеликій кількості постійно та у вільному доступі. Якщо кіт звикне до того, що корм є завжди, то не буде надмірно об’їдатися, а просто буде їсти потроху, але часто. Для вологого корму потрібна інша чиста миска. Тому необхідно запастись як мінімум трьома мисочками.
3) Шум вулиці, поїздка у ліфті та транспорті для домашнього кота завжди великий стрес.
Для безпечного транспортування необхідно придбати пластикове перенесення або спеціальну сумку для тварин. Вибираючи перенесення, потрібно звертати увагу на те, щоб дверцята були металеві і мали надійні замки-шляпи. Мейн-куни – коти великі, вони виростають до великих розмірів і можуть при транспортуванні видавити своєю масою хисткі пластикові дверцята зі слабкою фіксацією. А перенесення стане в нагоді ще не один раз (для поїздок на дачу або на щеплення до ветеринарної клініки)
4) У кота в будинку має бути своє місце, де він зможе відпочити і почуватиметься у повній безпеці. До того ж мейн-куни люблять забиратися вище і спостерігати з високо за тим, що відбувається навколо. Щоб вихованець не стрибав по полицях шаф і не дряпав меблі, потрібно придбати для нього котячий комплекс з поличками-лежанками, гамаками, будиночками та стовпчиками-кігтеточками.
Но если комплекс кажется слишком дорогой покупкой (ведь для нового жильца сразу нужно слишком много всего приобрести), то для начала можно купить просто когтеточку и лежанку или небольшой домик.
Але навіть якщо відразу після переїзду кота не матиме спеціально обладнаних комплексів, будиночків і лежанок, вихованець все одно знайде місце, де відпочити і пограти.
Наприклад кіт може зручно зручно розташуватися в кріслі або навіть в коробочці.
5) Ще кошеняті потрібні іграшки, щоб він міг себе розважати і не нудьгував за вашої відсутності. Іграшок у зоомагазинах та інтернет-магазинах безліч: від дорогих інтерактивних, рухомих і включаючих звук від найменшого дотику, до дешевих мишок, кульок і рибок з котячою м’ятою. Дуже подобаються котам різнорівневі треки з м’ячиком усередині, неваляшки, іграшки, що обертаються і миготять.
Але все одно господар повинен бути готовий до того, тварина в новому будинку поводитиметься насторожено, поступово досліджуючи навколишній простір. Будь-яка поведінка в цій ситуації вважається нормальною, адже тварина відчуває сильний стрес і перший час може поводитися неадекватно. Завдання господаря допомогти вихованцю адаптуватися якнайшвидше.
Потрібно обмежити простір і виділити одну кімнату, в якій спочатку знаходитиметься тварина, поставити там лоток, миски з водою та кормом. Відразу після приїзду в будинок нового мешканця слід відкрити перенесення та дати можливість йому озирнутися та самостійно вийти. Не потрібно застосовувати силу, намагаючись витягти вихованця з перенесення, або намагатися грати з ним, носити на руках, притискати до себе й тисати. Якщо кошеня забилося під диван або залізло в якесь інше затишне місце, не слід наполягати на спілкуванні і намагатися його виманити звідти. Через деякий час кошеня саме вибереться і знайомитиметься з навколишнім простором. Не варто поспішати знайомити нового мешканця одразу з усіма членами сім’ї, особливо з дітьми. Знайомство має відбуватися поступово, у спокійній обстановці, коли вихованець трохи освоїться та звикне до нового місця. Гучні звуки, різкі рухи, шум, крик, писк, бурхливе вираження захоплення, активні дії-все це може злякати тварину і затягнути процес адаптації на невизначений час. Коли тварина освоїться у вибраній кімнаті, можна переходити до ознайомлення з усією квартирою. Тоді ж можна перенести лоток та миски на постійне місце.
Не варто переживати, якщо вихованець не хоче йти на контакт. На адаптацію потрібно як мінімум два тижні, а в окремих випадках навіть місяць. За цей час тварина повністю забуває колишній будинок та звикає до нового.
6) Якщо у будинку є інші тварини, то знайомство з ними теж має відбуватися поступово. Не треба насильно знайомити тварин і підштовхувати їх одна до одної, оскільки таке форсування подій може призвести до бійки. Зазвичай коти швидко знаходять спільну мову, та й кіт із собакою теж можуть чудово спілкуватися та дружити.
Всупереч існуючій думці кішки з собаками дуже трепетно ставляться один до одного, не сваряться і дружно живуть в одному будинку.
Нових мешканців будь-яка тварина, яка давно проживає в приміщенні на правах єдиного домашнього улюбленця, буде ревнувати до господарів і сприймати новачка як свого конкурента та злісного загарбника території. Завдання господаря примирити вихованців та подружити їх. Для нового мешканця необхідно купити окремий лоток та інший комплект мисок, щоб у новачка спочатку було все своє і старше тварина не відчувало дискомфорт у зв’язку з появою ще одного члена сім’ї.
7) Якщо у будинку є маленькі діти, потрібно дуже добре подумати, перш ніж брати тварину.
Насамперед необхідно переконатися, чи немає у малюка алергії на шерсть, щоб потім не довелося спішно позбавлятися вихованця.
Кошеня – це жива істота і категорично неприпустимо заради забави дарувати дитині живу іграшку.
Маленька дитина з необережності і без злого наміру може завдати серйозних травм кошеняті. Тому дорослі повинні з усією відповідальністю поставитися до появи в будинку нового члена сім’ї, попередньо зваживши всі “за” та “проти”. Можливо доцільніше заводити тварину, коли дитина досягне свідомішого віку і зможе сприймати вихованця як друга і компаньйона в іграх, а ні як живу іграшку.
Хоча в сім’ях, де батьки відповідально ставляться до своїх тварин і стежать за тим, щоб діти не завдавали вихованцям зла, як правило, все складається найкращим чином. Діти та тварини ростуть і грають разом, проводять поруч багато часу і дорослішаючи стають друзями “не розлий вода”.
Адаптація – непростий період для всіх учасників цього процесу, але він неминучий і цей час потрібно пережити, намагаючись зробити його максимально комфортним. Немає таких тварин, які б не звикли до нового будинку та нових господарів, просто потрібно набратися терпіння і трішки почекати.
Незабаром ви станете найкращими друзями!
